Пам’ятаєш?
Як краплинами дощу
Стелилося життя додолу
Як з тебе пригорщу черпнув
Цнотливого заряду долі
Без парасольки, на пролом
Ми друг до друга крокували
А блискавки як, в унісон
Свої тіла переплітали
Як ти граційно підійшла
І руки розвела в обіймах
А я спіткнувся і упав
У ліжко думки божевілля
А потім прірва, грім , вино
І скрипка з чорного футляру
Спітніле неба полотно
І погляд з плавленої сталі
Ти викресала звук у хміль
Бажаний серцем шлях в Валгалу
Ми вигромили сто повій
Та насолоди не пізнали
Ми розлилися, ми – не ми
Екстаз є другом божевілля
Хоч незнайомими були
Та розцвіли в одне сузір’я
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349362
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2012
автор: Schicksal