Я до шафи, в шорти – скок, і ліг чекати,
Вечір, має ось - за ключиком зайти.
Й ще вологий, з річки вдень, натільний клаптик
Став горою виглядать її ліфти.
Двері в спальницю відчинені, тук-туки...
В коридорі мнеться, далі щось не йде.
Сам встаю, виходжу, і - застиглі руки
Тягну в глиб квартирних зтемнених алей.
Ну подобається так, не відпускати.
Відчувать її хитаючийся струм.
Запитала потім: «От скажи, кохати:
Чи ти знаєш, що це – пити спеклість клумб?»
07.07.12 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348703
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.07.2012
автор: Юхниця Євген