Часом хтів би жити з шиком,
Якого немає,
А живу я більше з пшиком,
Та не нарікаю.
З телевізора пишнота
Голову морочить,
Шик та блиск, комфорт, вигода
Впадають у очі.
Хтось не знає, що му їсти –
Форель чи кальмари,
Де в відпустку полетіти –
На Кіпр чи Канари?
У харчах малий мій вибір,
Село виручає,
За врожай землі спасибі,
Що на ній зростає.
Хтось машини все міняє
Множить кінські сили,
А мені краще немає –
Лиш би ноги носили.
Хтось молодшим хоче бути –
Під ножі лягає,
Щоби краще себе чути,
Дружину міняє.
А для мене мої роки –
Це моє надбання,
Знов робити перші кроки
Не маю бажання.
04.07.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348050
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2012
автор: С.Плекан