Біжиить мій час до обрію, неспинно;
Біжу і я за ним, за щастям навздогін;
Біжу, поки не чути поминальний дзвін;
Біжу, ще молодісь штовха у спину.
Іще немає зморшок на обличчі,
Іще нема в моїм волоссі сивини,
Іще не кличе душу старість з глибини,
Іще життя мені здоров'я зичить.
Все промине, тихенько, непомітно;
Все промине, так промину колись і я;
Все промине, піде у ріку небуття;
Все промине, зав'яне, мов ті квіти.
Лише душа залишиться навіки,
Лише гріхи вона з собою забере...
Лише, якщо їх покаяння не зітре...
Лише б я встиг, ще не закриті віки...
Біжу, та рідко згадую про Бога,
Та все продовжую, продовжую грішить;
Все промине, та прийде відповіді мить;
Лише б я Божу встиг знайти дорогу...
21.01.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347945
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.07.2012
автор: Андрій Нєстєров