Розбитий берег хвилями навзрид,
Беззахисний, вітрами оповитий...
І раптом — в небі крик несамовитий
У стоголоссі чайок-непосид.
Тягуче дно. Столітній корабель,
У кольорах коралами пробитий,
Солоними горе-слізьми омитий,
Прибився із навколишніх земель.
Тут — хроніка віків, своє життя,
Запекла боротьба в руках стихії.
Тут — здійснені і нездійсненні мрії.
Тут є початок і кінець буття. 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2012
автор: Lana P.