Реквієм

Мов  чорний  вéльон  накрив  душу,
Мов  біль  щось  пошепки  кричала  –
Так  підкрадалась  неминуче
Біда,  яку  я  не  чекала.

І  серце  кров'ю  облилóся,
Обличчя  вкрилося  сльозами,
Згадалось  все,  що  не  збулóся,
На  що  махнула  я  руками.

У  чомусь  я  клялáся  Богу,
Про  щось  Його  в  ту  мить  молила  –
Та  не  вернути  було  того,  
Чого  в  житті  я  не  зробила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347235
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Тетяна Мерега