Чужі для всіх... Лише від погляду тремтить Вона... Ховає очі, щоб бува не осліпити своїм коханням натовп.
Говорячи байдужі всі слова, сама кричить в душі:
- Я хочу! Хочу. Хочу...
Коли він поруч - волосся теребить... Ті руки завжди не дають спокою... А погляд! То зухвалий, прямо в очі. А то - неначе вивірка - не зловиш... Лиш губи скусані до крові... спокусливі... малюють вже в думках картину...
Нема вже сил ховати почуття... Лічити дні, секунди до шаленства...
І кожен раз, втікаючи, Вона йде назавжди...
Приходить новий день... І очі в очі, і дотик мимовільний... Пропала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346806
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2012
автор: Лія***