Як тільки серденько уміє…

Упало  сонечко  за  річку,
Вогнем  зайнявся  небокрай.
Піднявся  вітер  і  травичку,
Немов  дитя  заколихав.

Осипав  цвіт  квіток  додолу,
Злякав  пташок  в  очеретах.
Лиш  пожалів  пташинку  кволу,
Що  притаїлася  в  кущах.

Упали  роси  -  дрібні  сльози
На  ще  не  скошені  жита.
Лиш  десь  далеко  чуть  погрози
Розкатів  грому  в  небесах...

Поглянь,  як  гарно  зараз,  любий!
Мене  цілуй  і  посміхнись.
Відчуй,  як  літом  пахнуть  губи!
До  мене  ближче  пригорнись...

Надворі  стихло...  Все  німіє.
Лиш  вітер  інколи  зітхне...
Як  тільки  серденько  уміє
Забуть  й  пробачити  усе?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346391
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2012
автор: Н-А-Д-І-Я