Хмари,як темногриві коні,
Летять кудись у свій небесний степ…
Душа,як сльози на іконі,
Блазнем самотнім провадить вертеп!
Скажи,куди ідеш ти моя душе?
Відкрий мені,куди грядеш…
Усе робити через «мушу»,
Йти повз примари білих веж!
Яких ніколи не досягнеш,
І до яких ніколи не дійдеш…
Не подаруєш щастя,лиш пораниш,
Попелом чорним літніх пожеж!
Всі недописані поеми,
І всі загиблі кораблі…
Життя вплете у теореми,
Я син,я сіль і біль Землі!
19 червня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345129
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.06.2012
автор: Той,що воює з вітряками