Залізні янголи у срібній павутині
Заплутались, шукаючи мости…
Ті, що єднають мури сині
Сумного неба і земні світи.
Бездушне місто з диму і каміння
Огорне фіолетовий туман.
А на даху – замріяні створіння
Шукатимуть повітря океан.
Довкола перламутрові вітрини
З солодким присмаком рожевої брехні.
По світу розлились аквамарини,
А на даху замріяні. Сумні.
Скотилась паперова куля сонця
Запалена вогнями ліхтарів.
Скляні машини крізь малі віконця
Спостерігають плин шалених днів.
Іде життя століття за століттям,
Усе змінилося і світ летить униз.
А на даху – зневірені створіння
Із крилами. Чи був це їх каприз?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343665
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2012
автор: Asha