Пам'ятаю…

Я  беру  фотографію  в  руки
І  не  вірю...  Тебе  більш  нема...
Назавжди  розлучила  розлука,
Поселилася  в  серці  журба...

Не  подзвониш...  Не  скажеш  привіт...
Не  назвеш  мене  більше  "сонечко"...
За  тобою  сумує  весь  світ...
Січе  дощик  в  моє  віконечко...

Моя  подруго,  щира  і  мила,
Мені  сумно  без  тебе  всі  дні.
Тихо  так  і  у  квітах  могила,
Тобі  птахи  співають  пісні.

Чую  голос  твій  ніжний  ще  й  досі,
Щебетушко  моя  дорога...
Він  у  полі  в  пшеничнім  колоссі,
Тепер  з  вітром  у  парі  гуля...

Бачу  очі  у  синіх  волошках,
А  усмішку  в  троянднім  кущі.
Твоя  ніжність  лишилась  в  ромашках,
Добра  пам'ять  лишилась  мені...

       Пам'яті  моєї  подруги,  поетеси  Людмили  Наумової...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343365
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 11.06.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)