Я не замерзла з подихом зими,
І не розтану під промінням літа.
Цей біг по колу, ще не утомив,
В нім моя кров розпечена, зігріта.
Я в талих водах вмила свою тінь,
З весняним цвітом, вкотре оживала,
А осінь вперто прикривала синь,
Листом багряним шила покривала.
Такі не схожі фарби, кольори,
Такі подібні піснею природи.
Хтось цю красу для радості створив,
Для насолоди, а мені на подив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342781
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.06.2012
автор: Любов Чернуха