Вставай, Україно!

Вставай,  Україно,  здіймайся  з  колін
Настав  час  згадати  славетне  минуле
Коли  з  голим  торсом,  покинувши  млин
Діди  наші  хвацько  бороли  прибулих

Ті  славні  часи  в  наших  згадках  навік
Шануймо  й  вклоняймося  світлим  героям
Вони  принесли  в  жертву  долі  свої
Щоб  Вкраїна  цвіла,  а  не  впала  як  Троя

Безліч  вражин  в  наших  землях  лягло
Та  знов  підступає  ворожа  навала
Немов  сарана,  ніби  чорне  кубло
Тяжкої  неволі  знов  суне  примара

Постань  же  народе,  готуйся  у  бій
Настав  час  завдати  страшного  удару
Загнати  на  той  світ  вождів  і  рабів
Знищить  назавжди  огидну  отару

Сила  землі  і  відвага  віків
Прийдуть  нам  на  поміч  в  запеклому  бої
Поляже  не  мало  славних  юнаків
Знищимо  нечисть  тяжкою  ціною

І  знов  золоте  посміхнеться  нам  сонце
Засяє  майбутнє  сузір”ям  вогнів
І  радість  загляне  у  кожне  віконце
Нащадки  достойні  славетних  дідів…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342575
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Паша Остап