Шановна пані, лікарка зі стажем,
Врятовано десятки тлінних тіл,
Ніхто услід їй докору не скаже,
Ні житель міста, ні найближчих сіл.
Але як кажуть «йшла коса на камінь»,
Пішла уперше справа шкереберть.
Душа свій спокій віднайшла у храмі,
Під звуки вічні, що співала смерть.
І рій прокльонів, лікарку розчавить,
Усі здобутки стерті нанівець.
«Чи справді винна?» її думка марить,
Життя це гра, вона лише гравець.
У інженера, депутата, програміста,
Буває збій в роботі, і завал.
У лікаря нема помилці місця,
Їхня помилка, це комусь фінал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342306
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.06.2012
автор: Любов Чернуха