віршість

Я  буду  дрімати  в  тиші…
Дайте  мені  теплу  ковдру
Я  загорнусь  у  кокон,
А  вітер  мене  погойдає
Між  цупкою  корою  і  зеленим  поясочком  літа…
Я  буду  дрімати  в  тиші,
Доки  не  підступлять  вірші.
Немов  водою  омиють  спочатку  ступні,
Потім  коліна,  а  потім  все  вище,
До  тої  місцини,  де  тепло  помандрує  до  спини…
Підступлять  прозорі,
З  ароматом  бузку  і  лаванди,
З  кавовим  натяком  ранку
Будуть  тримати,  мов  бранку
На  віршовій  дієті  до  свята,
До  зорепадів,  до  смолоскипів  і  до  багаття…
Я  буду  чекати  в  тиші,
Доки  скуйовдять  вірші
Мою  безтурботну  чуприну,
Та  буду  дивитись  дитинно  на  пропечену  днину…
Доки  підступлять  вірші
До  грудей  зі  строфою
І  вище…  і  ще  тугіше
Зав’яжуть  світ,  ніби  днище
Над  головою,  над  головою
Немає  світла,
Не  чути  прибою,
Лиш  небо  вкрите  пелюстками  аркушів  білих  …
І  в  зошиті  терпнуть
Руки  і  очі...  і  крила...
День  непомітно  виліз  із  ночі,
Маленькі  дрібненькі  збираються  в  зграї  і  забирають…
Я  на  літо  у  віршість  навік  відлітаю  !

Під  теплою  ковдрою
В  коконі  тиші
Знову  чекаю
На  підступи  віршів….

01.06.12  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341161
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2012
автор: gala.vita