Життя наше немов коротка мить,
Ти бережи його, як рідну неньку,
Сьогодні добре все, ти хочеш жить,
А завтра в тебе смутку повна жменька.
Не грайсь, з життям, цього воно не подарує,
Воно віддячить смутком, болем і жалем,
Не грайся з ним, а то воно лютує,
Покаже сторони, яких не бачили відколи ми живем.
Радій, що можеш жить, всміхатись людям,
Дарити радість всім тепло і сміх,
Радій тому, що вільно в грудях,
І не роби того, що зветься гріх.
Не смій казать, що жить тобі не треба,
Ти чув? Не смій, не смій так говорить,
Будь вдячний тим, що дивишся у небо,
І дякуй Богу ти, що можеш жить.
Ти бережи себе, бо все в житті буває,
Невірний крок і все ти в забутті,
Бо долю кожен сам собі не вибирає,
Не знаєш ти, що може трапитись в житті.
Стрибаючи у прірву – зупинись, подумай,
Потрібно це тобі чи ні?
Адже не кожному потрібна згуба,
Не кожен хоче жити у біді.
Я закликаю, ще раз ти з життям не грайся,
Тримайсь за нього, бо воно крихке,
Зробив не те щось зразу виправляйся,
Учись на помилках – запам’ятай оце!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340847
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2012
автор: Xmarunka