І я пішов дорогою прозріння,
Пішов самотній поміж вас.
Я йшов, збираючи каміння,
Для цього ж бо прийшов вже час.
Я йшов, минаючи всі храми,
Для віри не потрібно стін,
Як мерз, то грівся молитвами,
У тиші слухав серця дзвін.
Хтось попросив останню зняв свитину,
Багатий духом не злидар,
Та мучить сумнів – чи на спину
По силі взяв собі тягар?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340795
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2012
автор: Курпіль