Немовби стою на безлюднім причалі
І нікуди вже відпливати мені.
На ваших устах смак гіркої печалі,
У погляді вашім закляклі вогні.
Зостанусь навік у чужій стороні.
Позаду - поїхати спроби невдалі.
Прибув за любов’ю, та ось впорожні
Тамую незгод злоповісні деталі .
У серці моїм сумно чайки кричать
І кличуть з розлуки в кохання назад,
Але корабель на далекому рейді .
Тріпоче вітрилом журба поміж рей,
Що я не побачив сльозини очей ,
Крихтини жалю на обличчі із крейди.
25.05.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339838
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 25.05.2012
автор: Рідний