Продовжують грабіж відкритий в селах
Останнього, з колгоспів, що лишилось -
Привладні та нахабні ненажери, -
Невже іще бід наших не напились?!.
Та скільки ж можна злодіями бути -
Тягнути руки зовсім не до свого,
Чому ж ми мовчимо свідомо, люди,
До цього діла нам нема, як до чужого...
Батьки ж це наші і трудом і потом
Оті колгоспи нам побудували,
І ми ж творили їх, в них серця дотик,
Своє здоров'я в тому підірвали!
Чому ж панків ми з вами боїмося.
Нехай бояться нас оті злодії,
А не лукаво з нас вони сміються,
І чинять протиправні підлі дії...
Отож здолаймо це ниття у собі,
Корупції розірвем гнобне коло,
Зодягнемо, братове, свою долю -
У гідність людську. а не в чорну робу!
22.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339712
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 25.05.2012
автор: Максим Калина