Не слухай дощ,
Що бреше на асфальті.
Серед гаїв і рощ,
Або на чиїсь шпальті.
Не плаче він,
Ніколи й ні за ким.
У горах пін,
Буває він легким.
Але важкі,
Його удари.
На справді,
Легкі тільки хмари.
А дощ не плаче,
Він собі живе.
Лиш тихо скаче,
Пройде, а може омине.
Вмирає,
Щоб життя почати.
Він знає,
Ти вмієш забувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338610
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2012
автор: Линник Анатолій