Чи від того, що ми знайомі
Непотрібних сотні років,
Вже не вийти мені із коми,
Що вселилась із перших кроків?
Чи від того, що я не краща
За всіх милих тобі дівчат,
Випадкові ночі всі наші
Перетворені в круг мовчань?
Чи від того, що ти несміло
Про любов говориш зі мною,
Я своє оголене тіло
Прикривала твоєю спиною?
Так прекрасно і так непутяще
Огортають хмари волосся...
Ти цілуєшся, звісно, краще,
Ніж цілує холодна осінь.
Та не краще, ніж власні морози.
Значить, я не люблю, а жаль...
Все ж цілуєш тепліше, ніж осінь,
Ніж моя невгамовна печаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338458
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2012
автор: Оле Чка