Вітер весни.

Бо́ром  невтриманим
скотився  з  па́горбів
в  долини  пишнії,
в  гаї  незвідані.
Стривожив  мрійницю  -
берізку  юную
бджолиним  шепотом,
пташиним  щебетом.
Бурчанням  джмелевим
смішив  до  реготу.
Підступним  на́тиском
хили́в  до  стогону.
Торкався  лагідно  
весняним  променем,
опа́шив  звабами
біленькі  вітоньки.
Танко́м  метеликів
верши́в  задумане.
Годи́всь  обіймами,
давав  обітниці,
листочки-гу́боньки
ласка́в  до  квітності.
Скорилась  по́клику  
пригожа  панночка,
горнулась,  ладилась
вінчанню  ми́лому.
Е́вром  уранішнім,
в  розм’яклі  па́зухи
проникнув  жа́даним
відважним  лицарем,
стрілою  ці́льною,
ой-йой  до  за́духи.
Із  вирви  гро́нної
Зефі́ром-со́колом
поніс  над  хма́рами,
сподобив  зливами,
уми́в  до  млосності
пото́ком  ніжності,
жагучим  струменем,
розко́шем  ві́рності.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337807
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2012
автор: Андрій Чернівець