У садки чепуриться білі,
Підперезане Бугом Поділля.
І ліси, парубки на весіллі,
Одяглися в зелені мундири.
Оксамитово-сонячним світлом
До життя підіймається жито.
І лелеці найкраща втіха,
Повернутись на рідну стріху.
Весняних парфумів суцвіття,
Напуває п’янким повітрям .
Вишиванку, весною шиту,
Одягає подільське літо.
Кину шапку, в дорогу биту.
Подивлюсь навкруги гордовито.
І скажу сам собі, стиха.--
Чужина, то для мене лихо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337579
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: терен юрій