«Стримуйтесь від усякого зла»
( 1 Фессалонікійців 5:22)
Є люди на яких нема управи.
Їх совість атрофована давно.
І тільки зовнішність людини
Дає можливість розсівати зло.
Гнилі слова їм служать за основу
Висловлювати бруди почуттів.
Знівечені духовно, лиш до злого
Убогі помисли керують на приціл.
Помилки влади не причина
Вести розгнуздане життя.
Є норми, що лежать в основі
Гармонії природи і всього буття.
Ніхто не знайде оправдання,
Хоч світ насправді ошалів.
Творець нам дав чудовий розум…
Лиш божевільний вільний в нім.
Людина на Землі навічно.
Переживе лукавство і обман.
Сьогодні праведні страждають,
Та мотлох згине, мов туман.
Не будь байдужим до зарази,
Бо це дорога в небуття.
Людині вседозволеність не личить,
Адже є Заповіді від Отця!
Вхопіться за життя правдиве,
Облиште гордість і обман.
Не задивляйтесь на «потужних»,
Бо вже засуджений їх Пан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337565
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: А.Б.В.Гість