Бродський Й. Дощу. Переклад

Прожебони.  Гризи  зогнилий  міст.
Хай  мжичка,  оточивши  кладовище,
їсть  фарбу  зі  хрестів.
Але  отак  кінцям  трави
болоту  не  додати  сивини…
Топчи  кожух,
нутруй  серед  густої  ще  листовини.
Вдирайся  по  корінням  у  глибини
і  там,  у  чорноті  землі,  як  тут  –  правіше  серця,
всіх  привидів  і  всіх  мерців  буди.
Нехай  втечуть,  шматуючи  кути,
по  жниву,  по  змарнілим  селам
махають  налетілим  дням,
як  капелюхами  опудал.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336953
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 13.05.2012
автор: Артур Сіренко