навпроти мене сиджу я
така похмура й невесела
і очі наче з кришталя
у стелю вгору все возВела
ми тільки вдвох лиш я і я
шизофренія в очі плига
і ми удвох - одна сім'я
я так живу і я щаслива.
і я себе не залишаю
саму десь. і не відпущу.
і часто ввечері за чаєм
співаєм під пісні дощу.
як добре те, що я не хвора,
не чую дивні голоси
і друга я - моя опора
надія й друг на всі часи
я вже до тебе зовсім звикла
шизофренія мила, люба
як я жила б, якби ти зникла?
я не жила і дуже схудла б́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336558
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2012
автор: girl-poletje