Земля завмерла у святіій молитві,
Гірчить полин в повітрі й на губах.
Тут полягли солдати в страшній битві,
Червоним маком їх піднявся прах.
Земля двигтіла від фашстської навали,
Не знав спочину грізний кулемет,
Ішла війна... Вони не відступали
І кожен ніс свій власний хрест.
І кожен знав, що за його плечима
Мільйон життів, надій і сподівань.
У нього вірить рідна Батьківщина,
І він готовий до любих страждань.
Мовчить земля, у небо жайвір лине,
Промінням сонце землю огорта.
Щемить душа, і впам"яті не згине
За Вас молитва і святі слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336133
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: irinag