[b]ТЕНЕТА НЕЗВІДАНИХ МРІЙ[/b]
Пірнувши в вир, уже без вороття,
Все сподіваєшся у нім не блуканути
І, не заплутавшись у ниточках буття,
Одну, не плутану, волієш ще відчути
Й за нею йти? Крізь терни в майбуття?
І врешті щось таємне осягнути?
До простоти ускладнивши життя,
Ти думаєш, що зможеш все збагнути
І, обдуривши музу забуття,
Узріти те, чого не оминути
В часи прийдешні? І без каяття
Гадаєш в очі Богу зазирнути?
Що в них побачити ти прагнеш? Маячня
Відлуння слів, яких давно не чути,
Й речей існуючих тенета пізнання́
Не заворожують? Ти мрієш досягнути
Вершин незвіданих? Приховані знання?
А власних демонів не пробував замкнути?
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]7 травня 2012 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335564
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: Гай-Нижник Павло