Господи,молю вижени мене із храму,
Як колись ти вигнав звідти фарисеїв...
Щоб не поганив ні свічок,ні фіміаму,
Нездалий син Гіпербореїв!
Або подаруй,пошли мені сили,
Щоб я зумів таки дійти до щастя,
Усе навколо здається зітліло,
Так важко пройти земні страсті!
Пройти свою важку земну обитель…
Я карлик просто:думав небожитель!
Брехня… обман… Такі важкі митарства,
І кола призначених людям мук…
Дайте коня просто так -без півцарства,
Переллюся диким степом в звук!
Піду у небо: там нема тиранів,
Піду в блакить, бо там немає зла…
У синьому сяйві Господніх екранів,
Шепіт ніжності пролився золотом тепла!
4 травня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335027
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.05.2012
автор: Той,що воює з вітряками