На колінах босонога,
А у косах трав розмай.
У очах пересторога,
і молитва – не вбивай.
Чи покаялася трішки,
Чи то просто зі страху,
Серце знає – дуже грішна,
Чи востаннє на віку.
Скільки бісові дроги,
Будуть плутати сліди,
Вкотре стелиться під ноги
І цілунками годить.
Знов пробачив, хоч не вірить,
Просто діти ще малі.
Якщо ще раз в серце стрілить
Не візьмуть більше жалі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334833
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2012
автор: Любов Чернуха