Ой, як виїду за місто,
Босим по траві пройдусь.
Потім можна буде сісти,
Від ходи коли стомлюсь.
Посиджу біля водички,
Де росте стара верба.
Дуже тихо там без звички,
Де не де стриба плотва.
І повітря всім хватає,
Стає легше на душі.
Тіло й мозок віддихає,
Де не де літа хрущі.
Де б не був ти, де б не їздив,
Не знайдеш таку красу.
Земну кулю всю об'їздиш,
Краще в нас , як на духу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334276
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2012
автор: Дядя Вова