Я не буду ночами неспати,
твої очі мені не потрібні.
Я промрію, що маю сказати,
я забуду всі Півночі й Півдні.
В захід сонця згорю від утоми,
удари грому розчеплять надвоє.
І божок, зроблений із соломи
нагадає мені щось твоє.
Нагадає про ночі і ранки,
запах кави і диму на вологих устах.
І малі, незагоєні ранки
на твоїх, таких рідних руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333976
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2012
автор: Катя Фея