БАТЬКОВА ХАТА

Заспівала  дзвінко  пташка  рання,  
Розбудила  тишу  край  села.  
За  хмарину  зіронька  остання  
Срібнобокий  місяць  повела.

В  сірих  хмарах  трепенувся  промінь  
Понад  полем  в  золотій  дузі.
На  подвір’ї    голосистий  півень
Виливає  співи  голосні.

Біля  хати  королева-мальва  
Закосичена  в  рожевих  пелюстках.
Пишні  стебла  в  розмаїтті  барвах,  
Наче  хустка  мамина  в  квітках.

Соняшник  зачепурився,  певно  
Що  найкращий  –  хвастатись  не  гріх.  
І  на  сонце  задививсь,  що  модно  
Буде  виглядати  увесь  вік.

Батько  милувався  виноградом,  
Скільки  весен  у  гілках  цвіло...  
Дозрівали  вишні,  пахло  медом  
І  безмежним  маминим  теплом.

Яблуня  схилила  статні  віти,  
Ніби  розмовляла  з  ворітьми.  
Приїжджайте  в  гості,  любі  діти,  
Зачекався  батько  із  весни.

Приїзджайте  в  гості,  до  господи
(Хто  з  чужого  краю,  хто  в  селі)
І  за  все  найбільше  з  насолоди
Коли  ви,  мов  дітоньки  малі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333808
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2012
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА