Розтечусь по тобі сонячними променями,
Загорну тебе в казку вічності,
І зліплю з тебе власними долонями
Суміш пристрасті й дикої ніжності.
Поцілую тебе ніжно віями,
Розкажу, що в снах тебе бачила.
Розкажу, що жила не мріями,
Що жила, бо для тебе щось значила.
Й неважливо, що на все те скажеш ти,
Загарчиш, чи замуркаєш котиком,
Я буду знову тебе віями гладити,
Буду з розуму зводити дотиком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333723
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2012
автор: Катя Фея