Ти Чорнобиль чорна біль,
Рани ятриш ти, неначе сіль.
Чорнотою Україну вкрила,
Розпростерла ти над світом чорні крила.
Впала на Вкраїну полин-зірка,
Від якої усім стало надто гірко,
Від якої стигне в жилах кров,
Бо посіяла ти смертний покров.
Чорнобиль ти чорна хмара,
Чорнобиль ти чорна пара,
Чорний ворон з чорними крильми,
Чорний саван із труною над людьми.
Полиновий присмак гіркоти,
Плід людських гріхів і сліпоти,
Божа кара із святих небес,
Ти, Чорнобиль, ти Чорнобильська АЕС.
ЧАЕС – ти мільйони вже позбавила життя.
ЧАЕС –Й ще мільйони йдуть і йдуть у небуття.
ЧАЕС ти надлюдську, найсильнішу силу маєш,
Одним подихом мільйони з ніг збиваєш.
Вічне ехо докотилося відлунням,
В місяці Нісан у повнолуння.
Люди! Хочу вам сказать одно:
Над ураном керувать не всім дано.
Бо уран від Бога благодать,
Один Він у силі дать чи взять.
Окрім Бога для урану марна власть,
Бо уран для нас і благо, і напасть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333237
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 26.04.2012
автор: Лобов