Світанкове безголосся.
Ми - одні, одні, одні...
Чебрецем твоє волосся
Пахне солодко мені.
Наш курінь серед баштану,
Все довкола в кавунах...
- Перестань!
- Не перестану,
Бо кохатиму і в снах!
Наже жар, гарячі губи,
І хмелять, хмелять слова.
А пестливо-ніжне "любий!"
Дивним сяйвом облива.
Гарно нам у цьому літі,
У кохання на крилі,
Вдвох і мріяти, і мліти,
Просто жити на землі...
22.04.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2012
автор: Вячеслав Романовський