Фантастика, фантастика, - усе її життя...
Фантастика, фантастика – гріхи без каяття!
З любові чи безвиході, чи з тУги, чи з нудьги
у розкоші і в бідності гріх сіє навкруги.
Із жартами й примовками, забувши про роки,
осміяна й оспівана – пережила віки…
Солодке тіло – продане, душа – як вольний птах, -
ніхто не зможе втримати в пожадливих руках!
Нічим не зобов”язана ні світу, ні отцям,
нікому не належана до самого кінця, -
живе, грішить, не кається,
лиш світиться в очах
бажання буть коханою –
та вічний біль і страх…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332578
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2012
автор: Антошка