На вулиці знову весна,
А в серці холодно і слізно.
Не зігрівається журба,
Бо палить душу докоризна.
Ти від думок біжиш у світ,
Бо лише там добро стрічаєш.
І перший свій стрімкий політ,
У колі друзів відзначаєш.
Радієш і смієшся ти,
А серце, серце гірко плаче.
В якому світі віднайти,
Тебе коханий мій козаче.
Біжу, лечу, спішу туди,
Де голос чую, чую звуки.
Прошу у серденько впусти
І забери душевні муки.
Нехай із подихом весни,
Струмком стрімким журба стікає.
Щоб зеленіли береги,
Сади цвіли у ріднім краї.
А я свій біль переборю,
Стерплю, сховаю у тумані.
І прийде час коли скажу,
Що я щаслива у коханні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332023
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)