Вже двадцять сьомою квітчається весна,
А чорний біль вкрадається у кожне серце,
Протони вітром смерть повсюди понесла,
Але життя у боротьбу постійно рветься.
Й не все, що було, знаю тільки в двадцять шість -
Дитя Чорнобильської надлюдської трутки -
Я тут недовгий довгожданний тільки гість -
Усе іде циклічно, взявшись попід руки...
21.04.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332019
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.04.2012
автор: hronik