Невдовзі вишня розцвіте.
Вже набубнявіли суцвіття.
Ранкове сонце золоте
в небесній купелі блакитній
то посміхнеться, мов дитя,
простягне теплі рученята,
то припаде до забуття
до персів-хмар, до благодаті
того цілющого питва,
якого прагне скуштувати
напівпритомна, ледь жива,
ще заспана природа-мати.
І перші краплі дощові,
благословенні і духмяні,
той рай вишневий на землі
омиють сонцем на світанні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331616
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.04.2012
автор: володовская