Найтемніший період [буває...
Починаю розрізати вени своїх меркантильних ілюзій,
Чекаю останньої краплі вологи, котра дечим схожа на кров.
Витікає все. Мій джокер граєм з тобою в покер на мрії,
Хоча можеш забрати собі — тепер я волію жити!
Заварюю чай із власних думок, буду з тобою пити,
Буду випивати кожен твій погляд, мій джокер — ти належиш мені,
Не лий сльози. На моєму шляху для тебе місця немає, тільки — я,
Мої і парадні, і задні двері закриті.
Пахне трояндами та шоколадом, легкі відбитки роси,
Відчинені вікна у завтра, холоне ранок із кавою,
Вона лишиться чекати вечора (хтось кричав, що такого не можна робити)
Значить потрібно обов’язково спробувати, якщо долунало звуками.
Відтак слова б’ються в груди серцем і хочуть жити,
Мій джокер, ти як завжди козирний туз.
Говори мені тільки те в що ти віриш, значить — мовчи
Це має приємний запах, як троянди і шоколад!
...буває] перед яскравим світанком!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331398
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.04.2012
автор: Ваньоха Р.