Ваші очі... Очі кольору грози...
Ви бачили сумніший в світі погляд?
Не бачу у ́смішок... Й серце в Вас сльозить,
А я наївно вірю, що Ви поряд...
Ваші губи... В них нема мені життя...
Холодні, спраглі і такі далекі.
З Вами я стаю, немов мале дитя.
Простіть мені, бо знаю що не легко...
Ваші ві ́рші... Дарма, що не для мене...
Вони мені дорожчі, ніж всі весни.
Торкнусь до них, хоч знаю, що студенні,-
Між ними десь життя моє воскресне...
Ваші руки... Ви... рідний і далекий...
З холодним серцем, із трепетом в душі.
Як з Вами в світі боляче і легко...
Розквітну в мріях, а в спогадах- дощі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331365
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2012
автор: Весняна Осінь