Заради однієї миті…

Думки  від  мене  знов  кудись  тікають  в  небуття,
Легким  морозом  й  інієм  покриті,
Ти  щастя  то,  що  я  шукала  все  життя,
Лише  заради  однієї  миті.

І  в  час  коли  це  щастя  вже  буде  в  зеніті,
Я  все  покину,  бо  навщо  ці  матеріальні  блага.
Напевно  тільки  раз  так  прагну  я  очей  твоїх  блакиті,
Бо  ти  єдина  у  моїм  житті  розвага.

Зупиню  я  потік  якихось  слів  банальних,
І  насолоджуся  твоїм  мовчанням,
Не  треба  зараз  сцен  ти  театральних,
Із  другорядними  акторами  і  фальшю  у  звучанні.

Лиш  твої  руки,  ті  тонкі  холодні  руки,
Здається  я  вже  з  розуму  зійшла,
Солодкої  такої  не  пізнавши  муки,
Не  знаю,  як  же  досі  я  жила.

Найбільше  в  цю  секунду  я  боюся  втрати,
Загадуючи  лиш  одне  бажання  підчас  зорепеду,
І  не  страшні  мені  тюремні  грати,
З  тобою  я  готова  йти  до  аду.

Ти-  героїн,  ти-  кокс,  наркотик  мій,
Вершина  слави,  все  до  чого  прагну  я,
Можливо  досить  цих  рожевих  мрій,
Мільйон  вартує  посмішка  твоя.

А  дотик  твоїх  губ  ціни  не  має.
Емоції  тримати  у  собі  не  сила.
Ти  100%  правий,  я  тебе  кохаю,
Не  знаю,  чим  це  щастя  заслужила.

Між  нами  інша  мережа,  яка  не  потребує  покриття,
І  зносять  дах  думки  несамовиті,
Ти  щастя  то,  що  я  шукала  все  життя,
Лише  заради  однієї  миті.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2012
автор: БылОсніжка