Людина, котра зазирнула назовні (навіяне Еженом Гріном)

Прост́оріки
Перетнуті  ріками.
Просто  ріки  ті
Ліку  не  знають.
Просто  руки  ті  
віку  не  відають,
В  літо  не  злічені
Сонцем  і  часом.

Ця  гра  осоружна  -  
чужинний  звук  флейти.
Сира  оця  темінь
наляканим  чарам.
Крізь  спів  лебединий
Торують  шляхи
каравани  та  лицарі.

Тихим  тихо  ті  пальці
Вам  вимісять  душу,
Сліди  їх  на  тілі  -  
Нестимуть  у  ситі.
Пожадлива  тінь
марафоном  вражає  
платівки  і  стяги.
Слідом  від  голок  
усім  дощам  косо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330140
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2012
автор: Бука