Вбиваєм вічність, так просто під вікном
Шукаєм вічно юних Дездемон
І вже не виє тихо Агемон
І сумно проїжджає наш вагон.
Він везе фарбовані в зелене вікна
У ті сади що вічно стигнуть
Чекаючи осіннього сонця чи тепла
І перегрівається моя шкала.
Вона вимірює зону тиску
Коли падаєш доволі низько
І бачиш змучені обличчя
І віриш що тебе, я не покличу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329671
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2012
автор: EroS