Весна кружляє лісами, полями,
Порхає садами, над травами,
Розкидає смарагди під ногами,
Щоб ми їх топтали й силу мали.
Розквітає золотою вербою
Над тихою срібною водою
І дзюрчить дзвінкою з гори рікою,
Що біжить дорогою крутою.
То вітрами віє, що завивають
У дощ , чи суховій.... Нас лякають
Перші грози і блискавки вогненні,
Війна між хмар , що непримиренні .
Та кожного дня чимчикує весна,
На яву, а не в уяві чи в снах,
Цвірінькає нам весело горобцем,
Що хлюпочеться в калюжі крильцем.
Помалу збігає день , а потім ніч,
Чомусь щем в душі та не в тому річ,
Пролетить весна за одну якусь мить,
Чи нам насолодитись пощастить?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329416
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.04.2012
автор: Макієвська Наталія Є.