привіт.
ти чуєш мене крізь товстезну стіну тієї пісні, яка грає в навушниках?!
очі в тумані. зіниці збільшені.
хвороба відшліфувала тебе до краю.
підходжу ближче. вуста за декілька міліметрів від твоїх.
відходиш.
я така як була. мовиш. я така як була.
замуровані душі. серця. обличчя. ти ж знаєш, що це не вітер стогне за цими стінами.
за декілька дверей від нас знаходиться твоя кімната.
там ти ховаєш старі брошури. Шива. Вішну.
все це Дереш.
жодного слова. жодного подиху.
ти ще живий?!
насправді я не тут. я не біля тебе. не знаю, де.
і не буде більше можливості подзвонити
коли обірветься мій голос і потягнуться довгі гудки,
ти зрозумієш, що мене немає.
що я не на Землі.
а за телефонні послуги у Пеклі додаткова плата.
як в дешевому готелі на Подолі
я розумію. все розумію. не витрачайся. до побачення.
а через секунду довгі гудки скажуть істину, і крик обірве мовчання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329066
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: Bodya Caulfield