ФАНТАЗІЯ ЮНОСТІ .

Ми  з  тобою  в  вишневу  підем  заметіль.
Попід  шепіт  ялин  і  зажурений  клекіт  лелеки
Ми  підемо  туди,де  літа  зупиняють  свій  плин,
І    повернемось    в    юність    далеку  .

Ми  полинемо  спогадом  в  юність  свою,
В  сніжно-білу,яскраво-мальовану  казку,
Коли  небо  стелило  під  ноги    зорю  ,
А  весь    світ    дарував    тільки  ласку  .
 
Я  у  тому  саду    поцілую    тебе  .
Поцілую  й  розтану  в  обіймах  любові,
А  із    серця  на  білу  вишневу  фату
Сочитися  будуть  краплиночки  крові.

Закружляє  в  повітрі  стрімка  заметіль.
Замете  і  твій  слід  ,і  стежину    оту.
,І  хоч    серце      ятритиме    відчай  і  біль
На  коси  накине    самотності  білу  фату.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328879
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: Ольга Струтинська