Летить по полю дикий вітер,
Не в силах правду наздогнати,
Шукає куди біль подіти,
Яку в людей устиг забрати.
Він мчить неначе божевільний,
Кричить - ніхто його не чує,
Безсило пада на коліна,
І рідну земленьку цілує.
До неї тихо промовляє,
Прощення просить за всі біди,
І долю грізно проклинає,
За те, що він, лиш просто вітер.
Він знає все про біль та зраду,
Про голод, про що плачуть діти,
Але осмілюсь запитати:
«Чи знаєш Ти, що каже вітер?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328828
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2012
автор: Валентино