Ти – ідеальний,
я - навіжена.
Ти – ненормальний,
а я просто – Лєна.
Світ надсучасний
Ставить у рамки.
Я вже давно не будую
В нім замки.
Осінь приходить,
Літо минає,
Зимою все біле,
Весно все тане.
Щось зникне назавжди
Хтось винайде нове.
Життєвий потік,
Як те листя кленове.
Пробач, що ревную,
Заводжу скандали.
ТИ – ВСЕСВІТ для мене,
Кумедний мій пане.
Я вірю в майбутнє
І звісно у себе.
Але нереально
Літаю у небо.
Сьогодні дощі,
А завтра вже сонце.
І кіт визиратиме
Наш у віконце.
Печаль відступає,
Зникають образи.
Ми з нову з тобою -
Навіки ми разом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2012
автор: Нелогічна а*